Вважається, що митець щасливий у своїй творчості. Але набагато вдалішою складається його доля, коли поряд є людина, з якою можна розділити усі радощі й незгоди, яка несе втіху і дарує любов. Для Панасюк Сергія Миколайовича – інженера по охороні праці ДП «Голованівське ЛГ» такою є його дружина Олена. Ця тендітна, приємна і вродлива жінка родом із Голованівська, із простої сім’ї. Панасюк Олену багато хто у Голованівську знає і поважає. Вона завжди готова прийти на допомогу і малому і старому. Здається, що теплотою свого доброго серця прагне обігріти цілий світ. Олена заочно навчається в Уманському державному педагогічному університеті ім. П. Тичини і зараз працює секретарем в ДП «Голованівське лісове господарство». Вдома вона і педагог, і наставник, і порадник – виховує 5-ти річну донечку Еліну, і кулінар в одній особі. У неї справді золоті руки, а тому кожною домашньою професією володіє досконало, навіть віртуозно. У хаті завжди затишок, мир, злагода, спокій тут радо зустрічають гостей. У неї і взимку  в затишному будинку цвітуть найрізноманітніші вазони, а влітку все подвір’я вабить квітковим різнобарвям. З великим задоволенням відвідує всі масові заходи, що проходять у містечку: концерти, свята. Багато читає і цінує дружбу, стверджуючи, що старий друг краще нових двох.

Коли чоловік прийняв рішення захищати свою країну Олена підтримала його. Зараз вона щодня телефонує йому, розповідає про донечку. На труднощі вона не скаржиться, бо скільки себе пам’ятає, без них не обходилося.

Плине час. Дивиться вдалечінь тендітна молода жінка і надіється, що в переддень великого свята Перемоги, її чоловік, повернеться додому.