Ліс – це основа життя нашої планети. Адже він представляє собою щедрий організм, який нічого не просить для підтримки свого існування, навпаки, він бере під захист всі живі істоти. Але чи не найважливішою функцією лісу є його екологічна роль. Ліс – це не просто сукупність дерев, кущів, а й складна природна система, яку називають біоценозом. У цій системі рослини і тварини займають окрему його частку і знаходяться у певних співвідношеннях, які регулюються природним добором. Ліс – найважливіша складова біосфери, її легені і енергетична основа.

Ліс – це величезний природний цех, який, «ковтаючи» вуглекислий газ, віддає в повітря чистісінький кисень. Гектар лісу виділяє 3-4 тонни кисню і поглинає 4-5 тонн вуглекислого газу та здатний відфільтрувати 50-70 тонн пилу. Яка чудова безвідмовна пральня, він ретельно очищає від бруду наше повітря.

Та не тільки в цьому його заслуга перед живим світом нашої планети. Він насичує наш повітряний простір, нашу атмосферу водою, без якої теж неможливе було б життя. Звичайно, дерева не виробляють воду, вони висмоктують її з глибини землі своїм корінням. Висмоктують разом з поживними речовинами – різними солями, розчиненими в ній. Поживні речовини дерева забирають собі – за їхній рахунок вони ростуть, а от воду випаровують через листя, і вода потім знову у вигляді дощів повертається на землю. Навесні у лісі сніг тане набагато повільніше, ніж на відкритих місцях. Вода тут неквапом просочується в грунт, щедро зволожуючи його. А напоївши його, маленькими підземними струмочками стікає в річки. Влітку ліс по-господарському розпоряджається вологою. І тому в тих краях, де є ліс, річки не виснажуються, не пересихають навіть у спекотливу пору року.

Отже, як бачимо, ліси мають величезне значення для підтримання рівноваги в природі. Там, де багато лісів, чистіше повітря, повноводніші річки, там не буває руйнівних повеней. Тому, кожен повинен усвідомити, що ліс – це чисте повітря, затишок, добрий настрій, душевна рівновага, і що все це нам ліс віддає безкорисливо й щедро. Від нас він вимагає лише одне – любити і оберігати його. Недаремно у народі кажуть : «Якщо думаєш на рік вперед – посій пшеницю, якщо на десятиліття – посади сад, якщо на століття – вирости ліс.»