Щиро вітаємо з 50-річним ювілейним Днем народження Стрільчука Івана Васильовича - помічника лісничого Голочанського лісництва, який він відзначає 20 січня.

Хай щастя рікою в житті Вашім ллється

Хай хліб і до хліба у домі ведеться,

Хай серце не знає печалі і болю,

Бажаєм довіку щасливої долі.

Хай щастя і мир залишаються в хаті

І грає здоров’я, як добре вино.

Тож будьте веселі, на радість багаті,

Життя бережіть, бо єдине воно.

Нехай не в’яне на калині цвіт,

В саду навкруг усе хай розквітає,

Хай Господь здоров’я Вам дає,

А Матір Божа хай оберігає.

Про цього чоловіка – лісівника за покликанням душі і за фахом, можна складати легенди. Це – Стрільчук Іван Васильович, який уже майже тридцять років працює в Голованівському лісгоспі. З раннього дитинства, зі шкільної парти щодень хлопчача цікавість вела малого Іванка у чудовий світ лісу. А який чудовий ліс та перші квіти на галявині, останні клаптики снігу, з-під якого з’являється перша трава? Як це можна не любити! Можливо саме це і вплинуло на вибір майбутньої професії. Ота зелена, пахуча різнотрав’ям і оточена стрункими деревами стежина, непомітно вивела на широкий професійний шлях. Після закінчення школи Іван Васильович вступив до Шацького лісного технікуму, на спеціальність лісове господарство, який  закінчив в 1985 році з відзнакою. Після закінчення Шацького лісного технікуму І.В.Стрільчук був направлений на роботу у Кіровоградське обласне управління. Де з першого квітня 1985 року розпочав свою трудову діяльність майстром лісу Голованівського лісництва, Голованівського лісгоспу. Згодом осінню цього ж року був призваний в армію, і через два роки повернувся на Голованівщину. Продовжив працювати майстром лісу вже в Голочанському лісництві. З 1989 року помічник лісничого в цьому ж лісництві. Без відриву від виробництва отримав вищу освіту – в 1993 році закінчив Український аграрний університет( лісове господарство). В 1995 році був переведений на посаду інженера по лісовідновленню держлісгоспу, в 2005-2006 р. виконував обов’язки головного лісничого. З 2007 року –помічник лісничого Голованівського лісництва, а з 2012р. по даний час помічник лісничого Голочанського лісництва. За часи роботи змінювалися керівники, і всі вони знаходили в ньому грамотного спеціаліста, надійного працівника, на якого можна покластися у будь – якій складній виробничій та життєвій ситуації.

Скільки гектарів лісу посаджено за ці роки? Скільки сіянців він посадив власноруч? Скільки молодих працівників навчив, передав їм свій досвід роботи? Ці заслуги важко недооцінити. Його великий професійний досвід роботи у лісовій галузі, патріотичне служіння лісу гідно оцінені керівниками лісової галузі. Іван Васильович неодноразово був нагороджений грамотами ДЛМГ, Почесними Грамотами обласного управління, значком за бездоганну службу 10 та 20 років у державній лісовій охороні, У 2005 році Почесною Грамотою Держкомітету. В 2008 році присвоєно класність «помічник лісничого 1 класу». 25 серпня 2011 року Державним агентством лісових ресурсів України за особистий внесок у розвиток та підвищення ефективності лісогосподарського виробництва, охорону та відтворення лісових та мисливських багатств України нагороджено нагрудним знаком «Відмінник лісового господарства України».

У народі говорять: «хто посадив дерево, виростив сина, той прожив на світі недаремно.» Іван Васильович за своє життя посадив сотні тисяч дерев, не лише виростив сина – Віталія, а й прищепив йому любов до лісу, посвятив у всі тонкощі лісового господарства. Ось уже четвертий рік він, після закінчення Київського національного університету біоресурсів і природокористування України, працює у лісгоспі менеджером по збуту продукції. Дочка Катя навчається на 5 курсі Уманського педагогічного університету ім..П.Тичини, здобуває професію практичного психолога.

Успіхів у житті Івана Васильовича немало, і цьому він завдячує своєму надійному помічникові люблячій дружині Надії Дмитрівні. Вона завжди підтримає і розрадить, допоможе у роботі, адже вона також працює в лісовому господарстві. Маючи таку вірну і надійну сім’ю він вважає себе щасливою людиною. І тому з радістю і нетерпінням повертається з роботи додому. Цього січневого дня хочеться сказати про Івана Васильовича найдобріші, найтепліші слова, слова вдячності за працю, за той великий внесок, який він робить у лісовому господарстві Голованівщини.

Низький уклін вам, Іван Васильович! Нехай шумлять діброви, вирощені Вашими невтомними руками, нехай приносять радість теперішнім та наступним поколінням!