Щиро вітаємо з 50-річним ювілейним Днем народження Шарлович Ларису Митрофанівну– інженера з лісових культур ДП «Голованівський лісгосп», який вона святкує 19 лютого.

Шановна Ларисо Митрофанівно!

Лісівники Голованівського лісгоспу щиро і сердечно вітають Вас з днем народження! Бажаємо Вам міцного здоров’я, жіночого щастя, оптимізму, сонячних та насичених добром днів, здійснення заповітних надій і мрій! Хай злагода й достаток завжди будуть у Вашому домі, а все заплановане вдається!

Хай ювілей Ваш сонцем промениться, життя родючим полем колоситься, хай щастя щедро медоносить, удачу кожен день приносить! Чого бажаєте – хай у Вас буде, нехай і надалі шанують Вас люди. Щоб радісний настрій ніколи не згас, все світле й чудове, що треба людині, нехай неодмінно приходить до Вас! Здоров’я хай дасть цілюща водиця, зозулі добробут і щастя кують, щоб в мирі й добрі Ви жили, як годиться, і сонячний промінь осяяв Ваш путь.

З повагою лісівники Голованівського лісгоспу

Лісівник за покликанням

У далекому 1967 році у смт. Голованівськ у селянській родині народилась дівчинка. Батьки назвали її звичайним українським ім’ям - Лариса. Зростала вона серед чудової української природи. Росла на радість батькам людяною, чуйною, скромною, надзвичайно працьовитою. Навчалась у Голованівській школі, була відмінницею у навчанні, активісткою у громадській роботі. Краса природи запала в її душу, полонила серце, тому ще в дитинстві Лариса Митрофанівна плекала мрію працювати в лісовому господарстві. Після закінчення школи пішла працювати робочою лісокультурної ланки Голованівського лісництва. В 1985 році поступила в Українську сільськогосподарську академію на спеціальність інженер лісового господарства. Розпочалося цікаве студентське життя. І знову безліч громадських доручень і справ, а ще заняття спортом. У 1990 році після закінчення Української с/г академії повернулася у рідне містечко. Відразу поринула у роботу. Працювала інженером з лісовідновлення Голованівського лісгоспу. На цій посаді пропрацювала до 1992 року, швидко здобула авторитет навіть серед старших колег. Можна було б і працювати, але в зв’язку з переїздом змушена була звільнитися. З 1992 по 1996 рік працювала головним економістом колгоспу «Нива». Саме тут, у напруженій праці, проявилися якнайкраще її організаторські здібності, вміння працювати з людьми. З 1997 року вона запрошується на роботу бухгалтера Голованівського автотранспортного підприємства.

В 2007 році Лариса Митрофанівна повертається на роботу в Голованівський лісгосп на посаду інженера по лісовідновленню, в 2009 році була переведена на посаду інженера з лісових культур.

Знаходить свою долю в особі Анатолія, з яким одружується. Разом виростили сина Владислава, та доньку Вікторію, вклали всю душу у їх виховання, дали освіту, прищепили любов до рідного краю, навчили трудитися, а ще - долати труднощі, вивели в життя. Виросли діти ніжними, чесними, добрими людьми.

Лариса Митрофанівна безкорисливо віддає себе роботі. Вона любить свою справу. За час роботи в Голованівському лісгоспі проявила себе як здібний та працелюбний працівник та керівник. При виконанні обов’язків  інженера з лісових культур кваліфіковано організовує роботу з лісопоновлення, лісорозведення, лісонасіннєвої справи, вирощування лісового садивного матеріалу. Контролює агротехнічні строки і якість виконання лісокультурних робіт, робіт у лісових розсадниках, та на плантаціях, на заготівлі та зберіганні лісового насіння і створенні постійної лісонасіннєвої бази, а також додержання правил і норм охорони праці, правил пожежної безпеки в лісах під час виконання цих робіт. Розробляє заходи щодо підвищення ефективності лісогосподарського виробництва, удосконалення організації праці робітників й вирощуванні лісових культур і забезпечує їх впровадження.

У важкій кропіткій праці Лариса Митрофанівна щоденно проявляє неабиякий професіональний хист, відданість справі, терплячість, високу самодисципліну.

За свою працю Лариса Митрофанівна була відзначена Почесною грамотою Кіровоградського ОУЛМГ - 2009 р.; Грамотою ДП «Голованівський лісгосп»- 2012 р.